Чи потрібна пароізоляція піноблоку

Піноблоки – відносно новий будівельний матеріал, тому до цих пір, не дивлячись на численні експерименти, відгуки покупців і будівельників, очевидні результати експлуатації в різних кліматичних умовах, виникають питання про ті чи інші нюанси його використання.

Фінальним етапом будівництва з піноблоків є їх внутрішня і зовнішня обробка. Кожна будівельна бригада має в своєму запасі кілька варіантів обробки, так би мовити на всі будівельні випадки життя. Але, при виконанні даних робіт, потрібно враховувати два взаємовиключних фактора.

• Комфорт всередині приміщення залежить безпосередньо від паропроникності стін.
• Високі показники паропроникності і теплопровідності створюють прекрасний мікроклімат, який позитивно позначається на житті і здоров’ї людини.
• У той же самий час, піноблоки мають властивість затримувати швидко проникаючу вологу і без належної паронепроникної обробки швидко зношуються.

Якщо врахувати, що без належної паронепроникної обробки піноблоки зношуються швидше звичайного (згубний вплив проникаючої вологи), то можна зробити поспішний висновок про її обов’язковості. Ось тут і виникає інша проблема.

Піноблок спочатку має в собі деяку кількість вологи, яка залишається всередині осередків після виробництва, особливо це стосується піноблоку, виробленого неавтоклавним способом.

Згодом вода виходить в формі пара, але після пароізоляції вона не може покинути стіну і осідає конденсатом на теплоізоляційних матеріалах (наприклад, поліетиленова плівка). Все це тягне за собою утворення мікротріщин всередині стіни і як наслідок – її поступовий знос. Саме тому будівельні бригади радять проводити пароізоляцію тільки на повністю висохлих піноблоках.

Взагалі, паронепроникне оздоблення – це дуже простий процес, завдяки широкому асортименту матеріалів і їх доступності. Наприклад, на поверхні піноблоків можуть бути наклеєні спеціальні вінілові шпалери, які зменшать паропроникність майже в десять разів.

Найпростішим і найбільш поширеним способом пароізоляції вважається штукатурка стін пісочно-цементним розчином (без інших добавок). Даний спосіб також зменшує паропроникність в десять разів, але з часом штукатурка може відшаруватися від піноблоку, через високу гігроскопічность, тобто під час нанесення штукатурки обов’язково потрібно враховувати таку можливість і застосовувати закріпляючі заходи.

Існують і інші більш складні способи пароізоляції. Спочатку стіна піддається грунтовці в кілька шарів, які наносяться поступово, у міру висихання. Далі на стіну наноситься гіпсова штукатурка, після якої стіна готова до фарбування і іншим видам обробки. При цьому слід зауважити, що в залежності від використовуваної фарби показник паронепроникності може підвищуватися.

Паропроникна обробка

Паропроникна обробка вважається трохи складніше свого аналога. Пов’язано це скоріше зі складністю вибору правильних матеріалів, яких, до речі, на ринку досить багато.

Також, досить складно відповісти на питання допустимості такої обробки. З одного боку, вона створює сприятливий клімат і дозволяє конденсату вільно залишати стіни у формі пара. З іншого ж боку, якщо будинок з піноблоку буде збудований в місцевості з підвищеною вологістю повітря, то вода навпаки буде накопичуватися всередині осередків блоку. Велика кількість вологи всередині блоку призведе до його зносу і утворення мікротріщин. Все це буде дуже негативно позначатися на стійкості і надійності всієї споруди.

Паропроникаючу обробку дуже часто роблять з штукатурки на основі гіпсу, до складу якої входять: перлітовий пісок, гіпс і гашене вапно. Така штукатурка придбала популярність завдяки тому, що для її нанесення не потрібна попередня обробка стіни. Також не потрібно вдаватися до подальшого вирівнювання стіни.

Пароізоляція в лазнях з піноблоку

У банних приміщеннях завжди дуже багато пари, яка проникає крізь стіни в піноблоки і осідає конденсатом на утеплювачах. Тому пароізоляція в лазнях – це обов’язковий процес поряд із заходами щодо пожежної безпеки.

Ізоляція стін від пари в лазнях проводиться з використанням таких матеріалів як поліетилен, руберойд, фольга і пергамент. При цьому слід зауважити, що поліетилен, руберойд і пергамент при нагріванні виділяють токсичні речовини, які можуть вдихати відвідувачами. Тобто дані матеріали дуже небажані для пароізоляції в лазнях.

Таким чином, методом виключення, визначаємо, що найкращим матеріалом вважається фольга. Вона укладається поверх утеплювача, без натягу. Шви між різними смугами з’єднуються скотчем. З огляду на тонкість фольги, допускається її укладання в кілька шарів. Фольга не виділяє токсичних речовин, не пропускає вологу і добре відбиває тепло – а це саме те, що і потрібно в саунах або лазнях.

Паронепроникна або паропроникна обробка піноблоку?

Вибір досить складний і повинен залежати від умов, в яких буде зведена споруда з піноблоку. Наприклад, якщо будинок з піноблоків побудований в досить вологій місцевості (висока вологість повітря і часті дощі), то найкращим варіантом є паронепроникне оздоблення. Але, заздалегідь потрібно враховувати те, що піноблок перед обробкою повинен добре висохнути.

Якщо ж споруда з піноблоку зведена в сухіший місцевості, то краще підійде паропроникне оздоблення. Вона, як уже говорилося, створить оптимальний мікроклімат усередині приміщення і дасть можливість утеплювача і піноблоків «дихати».

Що стосується банних приміщень, то їх пароізоляція обов’язкове. Вона дозволить підвищити температуру і надійність споруди. Це ж правило можна застосовувати і до ванних кімнат, які мають стіни з піноблоку.

Основна небезпека, яку несе в собі підвищена вологість в приміщенні – це поява грибків і плісняви, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини, і від якого досить складно позбутися.

Піноблок не містить в собі органічних речовин, тому поява грибка саме в ньому виключена, але при неправильній організації пароізоляції можлива поява мікроорганізмів на оздоблювальних матеріалах – шпалерах, гіпсокартоні і т.д.

На жаль, від таких явищ не застрахований жоден будівельний матеріал, існуючий на сьогоднішній день, який використовується для зведення стін.

Проведені випробування в різних умовах дозволяють стверджувати, що при правильній обробці піноблок здатний служити десятиліття без будь-яких проблем типу цвілі і грибка на стінах, конденсату, підвищеної вогкості в приміщеннях і т.д. Достатньо лише правильно організувати вентиляцію всередині приміщення, гидроізолювати фундамент в разі високого рівня підземних вод і не допускати повного промерзання стін з різким нагріванням – саме перепади температури більш інших факторів діють руйнівно.

Саме тому настійно рекомендується ще на етапі проектування будинку обумовити цей момент з будівельниками і звертатися тільки до професіоналів своєї справи, які грамотно і чітко відповідатимуть на ваші питання.