Будівельні матеріали Львів центр (у Львові в центрі)

Вибір будівельного матеріалу повинен бути виправданий не тільки з точки зору економічних вигод і архітектурно-дизайнерського рішення. Необхідно також враховувати призначення, тобто для яких стін передбачається купівля матеріалу (несучі, самонесучі або ненесучі стіни), вогнетривкість, теплопровідність, вологостійкість і інші характеристики стінових матеріалів. Адже від правильності вибору залежить термін безремонтної експлуатації будинку та безпеку його мешканців.

До стін пред’являються наступні вимоги: вони повинні бути
• стійкими і міцними;
• не підтримувати горіння (а в ідеалі – бути пожежобезпечними);
• забезпечувати енергозбереження будівлі;
• володіти шумопоглинаючими і звукоізоляційні властивості;
• забезпечувати комфортний мікроклімат; не виділяти токсичних речовин;
• мати певну довговічністю;
• мати відповідне опір теплопередачі;
• бути економічно вигідними;
• конструкційно відповідати сучасним методам будівництва.

За типом стінові матеріали поділяються на кам’яні, дерев’яні та комбіновані (так звані «сендвічі»). Можуть також використовуватися місцеві матеріали. Кам’яні стіни можуть бути за способом зведення кладки, великопанельними і монолітними.

При виконанні кладки шви між окремими стіновими камінням заповнюються розчину кладки. Для створення більш монолітною і стійкої системи ряди кладуться так, щоб вертикальні шви, товщина яких не повинна перевищувати 1,2 см, не збігалися. Спосіб такий кладки носить назву «перев’язки». При дворядною системі перев’язки вертикальний шов збігається через ряд. Сучасні технології виробництва стінових каменів дають можливість виконувати тонкошовную кладку, в якій товщина шва становить кілька міліметрів.

Як кладок розчинів використовують цементні (прості), а також цементно-глиняні або цементно-вапняні (складні) суміші. Вони мають хорошу пластичність, гігроскопічність і економічно вигідні. Найчастіше застосовуються готові сухі кладочні суміші, які на місці розбавляються водою. При тонкошарова кладці використовується кладки клей, завдяки якому практично відсутні «містки холоду» і економиться розчин кладки.

Найбільш поширені в будівництві сучасних малоповерхових будинків такі стіновий будівельний матеріал як керамічна і силікатна цегла, а також малі стінові блоки.

Керамічна цегла використовується людством вже більше двох тисяч років. Він володіє морозостійкістю, хорошими теплоізоляційними властивостями, екологічністю, міцністю і довговічністю. Керамічна цегла виготовляється методами напівсухого і пластичного пресування. Метод пластичного формування включає наступні етапи: безперервний брус із сирої глини, видавлений на пресах-ектрудерах ріжеться на цеглу. Отриманий таким чином цегла-сирець сушать і потім обпалюють. При застосуванні методу напівсухого пресування глину в сушильному барабані підсушують. Цей процес займає від 5 до 10 хвилин. Потім отриману масу подрібнюють в порошок і формують при вологості в 8-10%. Цегла, отриманий таким методом не вимагає додаткової сушки і відправляється безпосередньо в піч для випалу. Для стін керамічні матеріали (цеглу) бувають повнотілими і порожнистими. Останні мають підвищені теплозберігаючі властивості.

Інший, більш «молодий» але не менше затребуваний сучасний будівельний матеріал – силікатна цегла має практично ті ж характеристики, що й керамічні матеріали. Виробництво стінових матеріалів з повітряної вапна, кварцового піску і води масово була налагоджена на початку XX століття. Силікатна цегла набагато дешевше керамічного, чим і пояснюється його популярність. Більш того, цей вид цегли можна забарвити, вводячи пігменти в суміш, чого не можна зробити з його більш давнім «побратимом».

Малі стінові блоки за складом поділяються на силікатні, газобетонні і керамзитобетонні. Застосування малих стінових блоків надає можливість прискорити процес будівництва, заощадити на розчині (більш ніж на 50%), зменшити вартість робіт (що сприятливо позначається на вартості житла в цілому), збільшити корисну площу (завдяки зменшенню товщини стін), знизити навантаження на фундамент. Застосовуються малі блоки при будівництві будівель не більше ніж в три поверхи.